Притча про емоції і почуття
Кажуть, що якось зібрались в одній частині Землі разом всі людські почуття. Коли СУМ позіхнув вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: «А нумо грати в хованки!». ІНТРИГА підняла брову: «Хованки? Що це за гра?». БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що один з них, наприклад, воно, водить – закриває очі й рахує до мільйона, в цей час як решта ховається. Той, кого знайдуть останнім, стане водити наступним й так далі. ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так скакала, що переконала СУМНІВ, ось лише АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилась від участі у грі. ПРАВДА вирішила не ховатися, тому що кінець кінцем її все одно завжди знаходять. ГОРДІСТЬ сказала, що це зовсім не цікава гра (її нічого окрім себе самої не хвилювало). БОЯГУЗТВО дуже не хотіло ризикувати.
- Раз, два, три, - почало відлік БОЖЕВІЛЛЯ.
Першою заховалась ЛІНЬ. Вона залягла за найближчим каменем на дорозі. ВІРА піднялась в небо, а ЗАЗДРІСТЬ заховалась у тіні ТРІУМФУ, який власними силами зумів видертись на вершину найвищого дерева. ШЛЯХЕТНІСТЬ дуже довго не могла сховатися, оскільки кожне місце, яке вона знаходила здавалось ідеальним для її друзів: кришталево чисте озеро - для ВРОДИ. Ущелина в дереві - для СТРАХУ. Крило метелика - для ХТИВОСТІ. Подих вітру - так це ж для ВОЛІ! Отже, вона замаскувалась у промінчику сонця. ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов лише для себе тепле й затишне містечко. БРЕХНЯ сховалась на дні океану (а на справді ж вона сховалась у веселці), а ПРИСТРАСТЬ й БАЖАННЯ затаїлись у жерлі вулкану. ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ, навіть не пам’ятає де вона сховалась, але це неважливо. Коли БОЖЕВІЛЛЯ дорахувало до 999999, КОХАННЯ все ще шукало, де б йому сховатися, але все вже було зайнято.
Але раптом воно побачило чудовий кущ троянд й вирішило там сховатись серед його квітів.
- Мільйон, - нарахувало БОЖЕВІЛЛЯ й стало шукати.
Першою воно, звичайно ж знайшло ЛІНЬ. Потім почуло як ВІРА сперечається з БОГОМ, а про ПРИСТРАСТЬ та БАЖАННЯ воно дізналося з того, як тремтить вулкан. Потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ і здогадалися, де ховається ТРІУМФ. ЕГОЇЗМ й шукати то не було потреби, тому що місцем, де він ховався виявився вулик з бджолами, які вирішили прогнати непроханого гостя. У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка й побачило ВРОДУ. СУМНІВ сидів біля паркану, вирішуючи, з якого боку ж йому заховатися. Отже було знайдено всіх: ТАЛАНТ - у свіжій та соковитій траві, СУМ - у темній печері, БРЕХНЯ - у веселці (якщо чесно, то вона ховалась на дні океану). Ось лише КОХАННЯ знайти не змогли. БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, у кожному струмку, на верхівці кожної гори й, нарешті, воно вирішило подивитись у кущах руж, і коли розсунуло гілки, почуло крик. Гострі шипи руж поранили КОХАННЮ очі. БОЖЕВІЛЛЯ не знало, що робити, почало вибачатись, плакало, благало, пропало пробачення й у спокутування своєї провини пообіцяло КОХАННЮ стати її поводирем. І ось з того часу, коли вперше на Землі грали в хованки... КОХАННЯ сліпе, а БОЖЕВІЛЛЯ водить його за руку...
