Пам'ятка для педагогічних працівників
Пам'ятка
для педагогічних працівників
Загальні правила вирішення конфліктів:
1. Виявити предмет і джерело конфлікту.
2. Не розширювати предмет конфлікту, скорочувати число претензій, особливо емоційного характеру. Не можна відразу розібратись у всіх проблемах відносин – треба з'ясувати головну, яка є стрижнем конфлікту: взаємна неприязнь, ділове суперництво або просто заздрість.
3. Треба знати, як розвивається конфлікт. Він проходить три стадії: виникнення напруженості у відносинах – передвісник конфлікту; взаємна неприязь виходить назовні, починаються сутички, припиняються особисті відносини; вирішення конфлікту.
4. Необхідне уважне ставлення до обох конфліктуючих сторін – "ініціатора" і "звинувачуваного". Треба з'ясувати, чого добивається ініціатор конфлікту – його цілі: ділові, самоствердження, амбіції, прагнення принизити іншу людину і т.д. Ініціатор конфлікту повинен запропонувати позитивне вирішення, а не тільки покаральне.
5. Потрібна правильна оцінка обох сторін. В конфлікті не повинно бути переможців, щоб конфлікт не розвинувся далі.
6. Особливу увагу треба проявляти до конфліктних осіб. Буває чотири типи конфліктних осіб.
Демонстративний – люди, яким властива бурхлива діяльність в найрізноманітніших напрямах, для них конфлікт - це життя, середовище існування.
Ригідний – люди цього типу не вміють перебудовуватись, тобто враховувати в своїй поведінці зміни ситуації і обставин, брати до уваги думки і точки зору оточуючих. Можуть проявляти хворобливу образливість, підозрілість.
Педантичний – особа "надточного типу", яка завжди пунктуальна, прискіплива, чим відштовхує людей від себе, хоча і старанна.
Безконфліктний – особа, що свідомо уникає конфлікту, перекладаючи відповідальність в ухваленні рішення на інших.
7. Треба пам'ятати, що кожна людина - індивідуальність, і вміти прийняти точку зору іншого.
8. Не намагайтеся повністю переробляти, перевиховувати іншого, це невдячне заняття. Краще спрямувати енергію на самовиховання і психологічний аналіз своєї поведінки.
19. В соціальній групі важливо поширювати інформацію без спотворення. Народження чуток завжди бентежить людей і викликає непотрібні зіткнення. Якщо до людини є претензії, найкраще віч-на-віч спокійно з нею поговорити і все з'ясувати, перш ніж виносити на розгляд загалу. Найпозитивніше інші сприймають публічне схвалення, найнегативніше – публічний осуд. Слід дуже уважно стежити за тоном і формою розмови з людиною, прагнути уникати категоричного тону і різкої форми, вміти викликати до себе прихильність людей.
